.
давати їм імена ділитись їжею
ховати від нескінченної зливи
дарувати єдиний наявний светр
обіймати і гладити по голові
їхати до них нічними потягами
обирати маршрут з пересадками
аби навідати усіх і перевпевнитись
що кожен в теплі і не мерзне
ховатись разом під ліжком
під час сейсмічних зсувів
і шепотіти що все буде добре
і на мить також в це вірити
малювати на їхніх ніжних руках
полярну зірку щоб знали де йти
коли небо затягнуте хмарами
і коли тумани засліплюють очі
любити кожного так щоб назавжди
поважати їхню вередливу свободу
засинати з ними на їхніх лезах
і просто чекати нового дня
