Iндентичність.
не полюй на мене — я загнаний звір,
не вишукуй слідів, усіх не знайти.
я між дерев, вправно, як білий туман,
я між зірок, тихо, як комета ПенСтарз.
я бігти втомилась, заскакую в потяги,
ховаюсь між всяким людським непотребом.
притуляюсь до людських довгих ніг,
та з рук не їм — я загнаний звір.
я запах приховую, щораз беру інший,
краду в перехожих, вкладаю у нішу.
прошу міський вітер не дути на північ,
звідти з собаками наздоганяє мисливець.
мені б добігти до найближчого фінішу,
мені б забігти у найближчий підвал,
перевести дух, відпочити у снах.
ти знову тут — а я вже загнаний птах.
